Територіальні органи ДФС
у Житомирській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Ви запитували – ми відповідаємо

20.12.2018

В рамках проведення Всеукраїнського тижня права було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником юридичного управління Головного управління ДФС у Житомирській області Наталією Туман.

Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

Чи повинен платник податків повідомляти контролюючий орган про оскарження податкового повідомлення-рішення в суді?

Відповідно до абзаців першого та четвертого п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на зазначене, платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас платник податків повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду.

 

Чи може платник податків оскаржити в одній скарзі декілька рішень комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485.

Відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

 

Яка дата вважається датою отримання ДФС України скарги на рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Датою отримання ДФС України скарги на рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС у разі:

     якщо скарга подана безпосередньо до ДФС;

     якщо скарга надіслана поштовим відправленням;

     відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі).

 

У які строки контролюючий орган розглядає скаргу платника податків?

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.

 

Чи має право СГ за письмовим зверненням ознайомитись зі своєю обліковою справою (звітною частиною), яка знаходиться в контролюючому органі за основним та/або неосновним місцем обліку?

 Згідно з нормами чинного законодавства, суб’єкт господарювання або його представник за письмовим зверненням має право ознайомитися зі своєю обліковою справою (звітною частиною), яка зберігається в контролюючому органі за основним та/або неосновним місцем обліку платника податків.

Крім того, платники податків (юридичні особи та самозайняті особи) можуть ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо них в інформаційних базах даних контролюючих органів через особисту (приватну) частину Електронного кабінету платника, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).

 

Яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань?

За порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 126 Податкового кодексу України. Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:

нарахованої суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день;

суми грошового зобов’язання, визначеної платником податків (у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, в тому числі, в уточнюючих) або податковим агентом із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання).
Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Слід зазначити, що відповідно до п. 44 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 126.1 ст. 126 ПКУ, у зв’язку з несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерних мереж (вірусною атакою на комп’ютерну мережу/програмне забезпечення) платників податків, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017.

 

Чи передбачена відповідальність ФОП у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників ЄП?

Підпунктом 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності фізичної особи – підприємця у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.